ДЕРЕЗИ́НА, и, ж., розм. Одне стебло дерези. Він [соловейко] сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним коливається (Н.-Лев., І, 1956, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 247.