ДЕТЕКТУВА́ННЯ, я, с. Процес виділення напруги низької частоти з модульованих коливань у радіотехніці. Для нормальної роботи детектора до нього треба підвести значно більшу високочастотну напругу, тому перед детектуванням виникає необхідність підсилювання напруги прийнятих сигналів з допомогою підсилювача напруги високої частоти (Осн. радіотехн., 1957, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 258.