ДЕТОНУВА́ННЯ1, я, с. Дія за знач. детонува́ти1.
ДЕТОНУВА́ННЯ2, я, с. Дія за знач. детонува́ти2. Як тільки пережите виражалося в русі і особливо в словах і мові, — проти моєї волі утворювався вивих, фальш, детонування (Моє життя в мист., 1955, 392).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 258.