ДЖЕРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. джеркоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Матка, матка?.. — почула [Билиниха] з усіх боків, ледве вилучивши ці слова із мови чужоземного горлового джеркотіння. (Ле, Право.., 1957, 132).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 262.