ДЖМЕЛИ́НИЙ, а, е. Прикм. до джміль. Дівчина.. в глибці, під сухою травицею, побачила краєчок джмелиного гнізда (Стельмах, 1, 1962, 525); Джмелине дзижчання.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 263.