Дзвоне́ць, нця́, м.
1) = Дзвінок 1.
2) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 377.
Що oзначає слово - "дзвонець"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.