Дзи́бнути, ну, неш, гл. Ударить, хватить. Він як дзибнув мене по руці, то я й не стямивсь. Полт. г.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 378.
Що oзначає слово - "дзибнути"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.