ДЗО́РКАННЯ, я, с., зах. Дія за знач. дзо́ркати і звуки, утворювані цією дією. Його збудило дзоркання ключів (Фр., І, 1955, 298).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 267.