ДЗЯВКОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Підсил. до дзя́вкати. Там і там на ланцюжках дзявкотіли Жучки й Шарики (Сенч., Опов., 1959, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 268.