ДИВА́НЧИК, а, ч. Зменш. до дива́н. Деякі сиділи собі на диванчику, радились (Тесл., Вибр., 1936, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 270.
Що oзначає слово - "диванчик"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.