Дима́н, ну́, м.
1) Раст. Betonica officinalis. ЗЮЗО. І. 114.
2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 383.
Що oзначає слово - "диман"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.