ДИМОХІ́Д, хо́ду, ч. Димар, а також канал з вогнетривкого матеріалу для виходу диму з печі в димар. Димоходи слід щомісяця очищати від сажі (Колг. Укр., 9, 1958, 32); Димохід забився, і вся кімната повна їдкого густого диму (Еллан, II, 1958, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 279.