ДИНАМІ́ТОВИЙ, а, е. Те саме, що динамі́тний. Він ніс.. кільканадцять динамітових набоїв (Фр., VI, 1951, 453).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 279.