ДИ́ПТИХ, а, ч.
1. заст. Двостулковий складень з живописним або рельєфним зображенням на стулках. Встановлено належність частини диптиха — двостуль-ної, подібної до книги картини, написаної на дошці, — пензлю.. нідерландського художника XVI сторіччя (Знання.., 10, 1965, 15).
2. Два твори мистецтва, пов’язані одним задумом. Крім жанру кантати, М. Вериківський часто звертався до форми хорової сюїти. Сюди слід віднести диптих «Ти з нами, Ленін» (Мист., 1, 1967, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 281.