ДИСАХАРИ́ДИ, ів, мн. Група органічних речовин, молекули яких є похідні двох молекул моносахаридів (простих цукрів). Розщеплення дисахаридів при одночасному виникненні полісахаридів — явище дуже поширене в природі (Мікр. ж., XVIII, 4, 1956, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 282.