ДИСГАРМОНІ́ЙНИЙ, а, е, книжн. Який є дисгармонією. Інколи можна почути нарікання на те, що схрещування рисистих і важковозних коней дає приплід дисгармонійної будови (Конярство, 1957, 93).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 283.