ДИСКОНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Робити дисконт (у 1 знач.). Якщо банк дисконтує векселі даного підприємця, відкриває для нього поточний рахунок і т. п., то ці операції, взяті окремо, ні на йоту не зменшують самостійності цього підприємця.. (Ленін, 22, 1950, 203).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 284.