ДИСКРЕДИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Підривати довір’я до кого-, чого-небудь, применшувати чийсь авторитет, значення. Капіталістичний лад все більше дискредитує себе в очах народів, як лад жорстокої експлуатації трудящих, національного і колоніального гніту, гонки озброєнь і винищувальних воєн (Резол. XXII з.., 1961, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 284.