ДИСЛОКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дислокува́ти і дислокува́тися. — Ліс цей не дуже вдалий для дислокування загону (Ю. Янов., І, 1954, 218).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 285.