ДИ́СПУТ, у, ч. Публічний спір на наукову, літературну і т. ін. тему. Поки йшли шумні диспути про етимологію і фонетику, ..о. Зварич мовчав (Фр., VII, 1951, 296); Сто раз я правий був учора, коли на диспуті з панами говорив: матерія — вічна (Тич., II, 1957, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 286.