ДИФТЕРІ́Я, ї, ж. Гостра інфекційна, перев. дитяча хвороба, яка виявляється в ураженні верхніх дихальних шляхів і отруює весь організм. Дифтерія — хвороба, яка залишає іноді після себе тяжкі сліди в організмі на все життя (Шк. гігієна, 1954, 308); У наших руках уже зараз є ефективний засіб боротьби з дифтерією-— масові систематичні профілактичні щеплення (Веч. Київ, 26. IX 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 290.