ДОБРОНРА́ВНИЙ, а, е, заст. Лагідний, стриманий, покірний. Інститут [Глухівський учительський інститут до революції) виховував добронравних, ..наївних учителів для вищих початкових шкіл (Довж., І, 1958, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 325.