Довгогри́вець, вця, м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала. Млак. 105.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 402.
Що oзначає слово - "довгогривець"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.