ДОВІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до дові́чний. В байці «Рибка» та вірші «Упадок віку» поет [П.П. Гулак-Артемовський] висловив реакційну думку про непорушність і довічність системи соціальної нерівності (Іст. укр. літ., І, 1954, 168).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 336.