Що oзначає слово - "додумувати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ДОДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОДУ́МАТИ, аю, аєш, док.

1. перех. і неперех. Закінчувати обдумування чого-небудь; грунтовно продумувати, обмірковувати щось. Вова Порада завжди додумував до кінця, вникав до можливих глибин у все (Коп., Тв., 1955, 365); В задумі й надії, мов селянські пророки, сиділи освітлені багаттям діти землі і додумували свої думи (Стельмах, Хліб.., 1959, 519); Ще й не додумала Христя своїх думок, як почула, що в сінях щось зашамотіло (Мирний, III, 1954, 53); Йому, напевне, хотілося додумати вголос те, чого він не встиг додумати до кінця (Руд., Вітер.., 1958, 69).

2. перех., з спол. Те саме, що приду́мувати. Пішов.. Додумать, як би то скувать Кайдани на римлян (Шевч., II, 1953, 335); — А смак [винограду] треба додумати, ночей не спати, а додумувати (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 345.