ДОЗА́РЮВАННЯ, я, с. Дозрівання соковитих плодів, зірваних ще до їх повної стиглості. Щоб прискорити достигання плодів і зменшити від цього втрати, застосовують дозарювання плодів в особливих етиленових камерах (Овоч., 1956, 243); Царники і теплиці можна також використовувати для дозарювання й дорощування овочів (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 346.