ДОЗЕ́МНО. Присл. до дозе́мний. Ми чоло доземно схилимо Перед рицарем-бійцем (Рильський, І, 1956, 279); — Попросимо до гурту й маму, — і Козак підійшов до Явдохи й доземно вклонився їй, б’ючи чолом (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 49). ДОЗИМЕ́ТР, а, ч., спец.
1. Те саме, що доза́тор.
2. Апарат для обмеження часу дії на живий організм теплового, світлового, ультрафіолетового, рентгенівського та іншого проміння, а також електричного струму або електромагнітних хвиль. Космонавти були забезпечені різними видами індивідуальних дозиметрів (Рад. Укр., 23. Х 1962, 3).
3. Прилад для вимірювання дози радіації, яку одержує людина, перебуваючи в зараженій місцевості або працюючи з радіоактивними речовинами. Конструктор І. В. Меркур’єв.. розробив кришталевий дозиметр радіоактивних випромінювань, який дає змогу безперервно контролювати дозування опромінення тих людей, що працюють з радіоактивними речовинами (Наука.., 5, 1957, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 347.