Що oзначає слово - "долати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ДОЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., книжн.

1. Перемагати, знищувати когось, щось у боротьбі. В незнаних світові боях фашизм долали ми (Гонч., Вибр., 1959, 310); // Перемагати, переборювати різні перешкоди. Як довго Шульзі самому в усі попередні роки доводилося долати опір отаких людей, які прагнули скрізь завжди спокою (Рибак, Час.., 1960, 224); Радянські люди під керівництвом партії, долаючи великі труднощі, відбудували поруйноване війною народне господарство (Літ. газ., 13. Х 1961, 2).

2. Справлятися з чим-небудь таким, що вимагає фізичних зусиль. Спокійно дужими грудьми Юнак долає простір хвиль (Перв., З глибини, 1956, 238); Шестеро чоловіків, звичних до крутих доріг і незнаних стежок, долали крутий підйом без напруження (Загреб., Європа 45, 1959, 494); // Переборювати труднощі при вивченні, освоєнні чого-небудь. В труді долаючи науку, Знайду я папороті квіт (Забашта, Квіт.., 1960, 142); // Позбавлятися чого-небудь. Висміюючи недоліки своїх героїв, автори справжніх комедій навчають глядачів долати ці недоліки в собі (Вітч., 8, 1958, 190); Щоб про життя співати далину, навчитись хочу я долати жалі (Сос., Щастя.., 1962, 201).

3. Охоплювати кого-небудь, оволодівати ким-небудь (про фізичний стан і т. ін.). Спав [Славко] поруч мене. Мене теж долав сон (Вас., II. 1959, 301); Буйко замислюється. Втома долає його (Баш, П’єси, 1958, 12); Якщо пана гетьмана долав з остуди нежить.., починали балакати в ніс і полизачі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 357.