ДОЛИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. долива́ти і долива́тися. Розчин [солі] збіднюється рівномірним доливанням у посудину прісної води (Курс мат. анал., II, 1956, 221).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 358.