ДОМУДРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм.
1. Роздумуючи, зробити які-небудь висновки; додуматися. Вилізти б [з дупла].. Я й домудрувався, Лиш сокиру притащив, З дупла прорубався (Рудан., Переслів’я, 1958, 6).
2. Мудруючи довго і нерозумно, зазнавати чогось небажаного, неприємного Мудрував, мудрував і домудрувався. Всі люди вже в гурті, а він, як тріска ота, відколота від дерева (Цюпа, Назустріч.., 1958, 448).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 366.