ДО́НИН, а, е. Прикм. до до́ня. Не одна їх і не дві наробило стида-сорому батькові й матері: не одну матір, не одного батька на донинім весіллі в хомутах через село водили… (Мирний, II, 1954, 113); // Належний доні.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 367.