ДОПАРУБКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм.
1. Парубкуючи, дожити до певного віку. Тим-то він і допарубкувався до сорока років, що все боявся цих страшенних батьківських обов’язків (Л. Янов., І, 1959, 107).
2. Довго парубкуючи, зазнати неприємних наслідків. — Допарубкуєтесь ви, що прогавите Тетяну. Будете кусати лікті.. (Добр.. Тече річка.., 1961, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 369.