ДОПУСТИ́МИЙ, а, е. Який можна допустити, дозволити; можливий, дозволений. Католицтво і уніатство були оголошені єдино допустимими в Польщі релігіями (Іст, укр. літ., II, 1956, 585).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 375.