ДОСЛІ́ВНО. Присл. до дослі́вний. Ми подали дослівно все, що тоді говорив Головацький про Котляревського (Фр., XVI, 1955, 306); Не було стенографістки, і через те записати все дослівно не пощастило (Донч., VI, 1957, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 385.