ДОСТРИ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОСТРИБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.
1. Багато стрибаючи, зазнавати чого-небудь небажаного, неприємного.
2. перен. Необдуманими, легковажними вчинками доводити себе до чого-небудь небажаного, неприємного. [Ромодан:] От і дострибались ми з вами. Тваринництво в колгоспах пішло вниз (Корн., II, 1955, 294).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 389.