ДОТО́ПЛЮВАТИ1, юю, юєш, недок., ДОТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. дото́плять; док., перех. Закінчувати розплавлювати що-небудь. Дотоплювати віск.
ДОТО́ПЛЮВАТИ2, юю, юєш, недок., ДОТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. дото́плять; док. Закінчувати топити в печі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 394.