ДОТОРКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. доторка́ти і доторка́тися. Білий порох вставав над дорогою, мов дим, навіть від найменшого доторкання (Л. Укр., III, 1952, 604).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 394.