ДОТО́РКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. дото́ркуватися. Безпомічний рух, яким вона шукала стіну, і обережне доторкування долонею до стіни на кожному кроці так вразили мене, що я не одразу зрозумів, що передо мною сліпа (Перв., Материн.. хліб, 1960, 113).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 395.