ДО́ЩИЧОК, чку, ч. Зменш.-пестл. до до́щик. По нічнім дощичку порох ледве знімавсь над шляхом (Вовчок, І, 1955, 349).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 402.