ДРЕЗИ́НА, и, ж. Невеликий залізничний візок, який приводиться у рух вручну або двигуном внутрішнього згоряння. Дрезина, як виявилось, була дуже зручною машиною (Трубл., III, 1956, 29); Дванадцять дрезин, переповнені бійцями, підходили до Вінниці з Козятинського напрямку (Довж., І, 1958, 176).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 410.