ДРЕНА́Ж, у, ч.
1. тільки одн., техн. Осушування грунту за допомогою системи траншей, підземних труб, канав і каналів; дренування. Багаторічною практикою встановлено, що дренаж важких грунтів дає змогу підвищити врожайність сільськогосподарських культур на 20-30 процентів (Механ. і електриф.., 1953, 295); Відсутність дренажу терас зумовлює неглибоке залягання грунтових вод (Пит. підвищ. родюч.., 1953, 34); // Система осушувальних траншей, підземних труб, канав і каналів. Дренаж у земляних греблях не закладають далі ніж на одну третину від підошви низового укосу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 46).
2. мед. Виведення з порожнини тіла, рани гною, рідини за допомогою особливої трубки або марлевих смужок; дренажування. Дренаж рани; // Пристосування, за допомогою якого виводиться гній, рідина з порожнини тіла, рани. Ввести дренаж.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 411.