ДРЕСИРУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до дресирува́льник. — Не знаю, який з мене буде лікар, а от дресирувальниця я вже кваліфікована (Собко, Нам спокій.., 1959, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 411.