ДРОБІВНИ́ЦЯ, і, ж., мисл. Мішечок або коробка для зберігання дробу (у 1 знач.). Та вже й мусив [вояка] На полицю класти І цвяхований жупан свій, Шаблю й спис товстючий, І пістоль, і дробівницю, І мушкет важучий (Щог., Поезії, 1958, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 420.