ДРОВ’ЯНИ́Й, а́, е́. Прикм. до дро́ва. Дров’яний попіл; // Признач. для зберігання дров. Догорав дров’яний склад (Кучер, Чорноморці, 1956, 169); По обіді троє авіаторів у шапках, у теплих пальтечках, закутані в кашне.. ввійшли до Вови в дров’яний сарай (Донч., І, 1956, 438); // Придатний на дрова. Ліс зріджений відрізняється своїми властивостями від лісу зімкнутого,.. корабельний — від дров’яного, штучно створений — від лісу, що виник природним шляхом (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 17); При обліку дерева розподіляють на ділові і дров’яні (Колг. Укр., 10, 1960, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 421.