ДРО́ЖКИ, жок, мн. (рідко одн. дро́жка, и, ж.). Невеликий легкий двомісний віз на ресорах. [Колодка:] А ви приїздіть до мене, я собі добрі дрожки купив на ярмарку і не дорого дав; будемо разом кататься (Сам., II, 1958, 167); До стіжка з тягалкою поспішав і голова на дрожках (Ле, Право.., 1957, 21); Біля ганку стояв запряжений у дрожку кінь (Шиян, Гроза.., 1956, 410).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 421.