ДРОМЕДА́Р, розм. ДРОМАДЕ́Р, а, ч. Одногорбий верблюд. Грубі бовдури [скали].. тут являють подобу.. сфінкса з піднятою лапою, монаха в каптурі.., дромедара з простягненою шиєю (Фр., II, 1950, 94); І жирафу [показав], й кедр ліванський, І верблюда дромадера, Золотих фазанів, зебру (Л. Укр., IV, 1954, 200).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 421.