ДРІБНЮ́СІНЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже дрібний. В тіні їх [дубів, ялиць] гущавини гралися мільйони дрібнюсіньких комариків (Фр., III, 1950, 128).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 416.