ДРІБО́К, бка́, ч. Те саме, що дрі́бка 2. Стіл був застелений білою скатертею, а на столі лежав хліб з дрібком солі зверху (Н.-Лев., II, 1956, 224); В цей день мати застилала стола новою скатертиною, клала посеред столу хлібину із дрібком солі, сама ходила якась помолоділа, всім задоволена (Збан., Єдина, 1959, 272).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 416.