Що oзначає слово - "дубівка"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ДУБІ́ВКА, и, ж.

1. Сорт дині, що дає плоди з твердою шкірою та соковитим цукристим м’якушем. Узбецькі диніто не звичайні дубівки чи качанки (Ле, Міжгір’я, 1953, 300).

2. Плід цієї рослини. Були тут [на баштані] дубівки з шкаралупою, як дубова кора (Донч., VI, 1957, 140); * У порівн. Буйні голови поклали В мішок.., Мов пару гарних дубівок (Котл., І, 1952, 230).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 429.