ДУ́ЖІСТЬ , жості, ж., рідко. Абстр. ім. до ду́жий 1. Відчув [Саїд] таку дужість, що ладен був один іти проти скелястих гір і диких пустель (Ле, Міжгір’я, 1953, 55).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 433.